Душі криниця

Дніпропетровський національний театр

імені Тараса Шевченка

Мюзикл "Мільйон червоних троянд"

ДНІ МОГО INTERMEZZO
Так протікали дні мого intermezzо. Серед людей .Серед міського шуму .У мусейонах (храмах) Евтерпи й Мельпомени.
Благословенна я була мистецтвом Дніпровського національного театру імені Т. Шевченка. Мюзикл "Мільйон червоних троянд" — захоплююча подорож у храм театру , у світ кохання, мистецтва й культурних зіткнень. В основі подорожі - реальна історія романтичного зв'язку між видатним грузинським художником Ніко Піросмані й талановитою французькою танцюристкою та актрисою Маргаритою де Севр. Їхнє кохання розцвітало на фоні живописного Тифлісу 1905 року.
Вистава вражає своєю магією від перших нот. Мелодії та тексти пісень емоційно насичені, проникають до серця глядача, розкриваючи всю глибину почуттів героїв. Музика переносить нас у час і простір, дозволяючи відчути атмосферу культурного розквіту Тифлісу та Парижа початку XX століття.
Головні герої, Ніко та Маргарита, вся акторська трупа мають неймовірну внутрішню красу, що робить виставу захоплюючою. Оркестр, танці, пісні, музика , постійний контакт акторів із залом, режисерське рішення та сценічне оформлення мюзиклу вражають своєю ретельністю та красою. Відтворення малюнків Піросмані на сцені, атмосфера тифлиських вуличок- це так романтично!
Узагалі, "Мільйон червоних троянд" — це мюзикл, який залишає незабутні враження. Він здатний розчулити, зворушити, він надихає, спонукає бути красивими й дарувати світові красу.
Якщо у храмі Мельпомени пригощали гостей глибокими, відвертими переживаннями, то на святі вільної поезії у храмі Евтерпи -гострим, винахідливим інтелектом. Це були другі в цьому сезоні вільні читання "Поезії Поезії". Незважаючи на те що хмарилось, дощ таки не осмілився прийти, та завітала на площу біля історичного музею Д. Яворницького , під розлогий дуб, творча , харизматична молодь Дніпра. Зустріч була присвячена поету Розстріляного Відродження Марку Йогансену. А потім –обговорення почутого й побаченого, народження нових замислів, планів…
«Ось так з-під старої сторінки життя визирала нова і чиста… Сталося маленьке чудо.» І в цьому ваша заслуга, мої діти й онуки.
А також ваша, зелені ниви із атласним переливом ;і ваша, шовкові трави ; і ваша, пишні фазане й фазанихо, що купалися у цих травах; і ваша, яри та пагорби, прикрашені білими кулями квітучого глоду. Все це мелькало за вікном потягу, налаштовувало на філософські роздуми.
Та робочі будні знову простягли до мене свою залізну руку, і я покірливо дала себе забрати. І поки залізо тряслось та лящало, я ще раз, востаннє, вбирала у себе спокій рівнини, синю дрімоту просторів, красу побаченого та почутого.

    
                                                                  28.04.2024

Дніпровський академічний театр драми і комедії
Леся Українка. "Лісова пісня"
                                                               20.01.2024

Дніпровський академічний театр драми і комедії
Леся Українка. "Кассандра"
11.06.2023
«Над всіх старших найстарша Правда…»

Історія про всім відому Еллінсько-Троянську війну очима провидиці Кассандри.Рокована історія пророка, що не потрібен власному народу. Історія народу, що не бажає чути правду.Хто винен у кривавій війні? Чому люди легше сприймають брехню пропаганди ніж правду? Чи може любов завдавати стільки болю?Що є доля? Чи можливо її подолати?Питання, на які шукає відповідь кожен українець зараз і на які відповіла Леся Українка сто років тому.

СОЛЬНИЙ КОНЦЕРТ ЗАСЛУЖЕНОГО АРТИСТА УКРАЇНИ ПЕТРА ЧОРНОГО

07.06.23

РОДИНОЮ-СЛІДАМИ ІСТОРІЇ

Національний дендропарк "Софіївка" у місті Умані.

Це окраса міста,національний скарб України, шедевр паркового мистецтва.

Музей трипільської культури у селі Легедезине Черкаської області.

Нашим Провідником у часи Трипілля став Владислав Чабанюк – директор ДІКЗ «Трипільська культура» . Це була неймовірно цікава екскурсія. Коли людина живе своєю справою, знає про таємниці кожного експонату, історія в музеї “оживає”. І ти вже бачиш не просто частини посуду, знаряддя праці, фрагменти хатини, а цілий світ за ними.

ДУМА НЕСКОРЕНОГО СЕРЦЯ

Есей , навіяний відпочинком біля моря

От і настав час нам зустрітися, поговорити начистоту, порозумітися. Сьогодні ми тільки вдвох, тільки Ти ...і ...Я.Що було між нами?Були тремтливі несміливі обійми, брижі,а інколи- легке і ніжне хвилювання,тремтіння від цнотливиї взаємних дотиків; траплялась пришвидшена і така приємна, гармонійна пульсація наших сердець!
Та все ж найчастіше тебе штормило, і тоді я, Та, що зовсім не вміє плавати, беззахисна перед твоєю силою, вилітала за борт прямо на величезні хвилі, а вони спішили прикрити мене собою від твого нестримного гніву. Важелезні, вони накочувались на мене одна за одною. І не було мені за що вчепитись, щоб втриматись на ногах! Та з часом я навчилась передбачати твої удари , пом'якшувати їх, і перед черговим накочуванням гребеню вмить поверталась до нього спиною...
А вчора ( чи було це помічено тобою?), коли мені вкотре довелось ставати
на прю, я не втрималась на ногах і... впала ! Та твій задоволений вираз обличчя встигла помітити! Зловтіхи там не було, ні, у цьому впевнена, але ж оця твоя тонка вуалинка задоволення..!
Бути переможеною мені аж ніяк не хотілось. І , як вже багато разів траплялось, знову вперто чіпляюсь руками за твої сильні хвилі, колю коліна до крові камінцями та черепашками .
А коли підводжусь, збита твоїми безжальними ударами, падаю і знову встаю,то вже вкотре відчуваю знайомі емоції , коли ноги торкаються твердині..Слухай, друже, я ж не прошу у тебе повного штилю, але, можливо, вже досить із мене штормів? Можливо, вже тобі стало зрозуміло: мене можна знищити, але перемогти - ні. Запам'ятай: я створена не для того, щоб терпіти поразки.І стала такою завдяки тобі, моє житейське море...
27.06.2020
О.Криворотенко

На виставці картин Івана Марчука

Кінець червня 2020 року. Колосяться і наливаються силою поля. Квітують маки. А я із сином- на виставку картин Івана Марчука, українського живописця, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Шевченка. Іще він-Почесний громадянин Тернополя і Києва, Канева. 2007 року потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності.А потім ,за традицією, львівська кав'ярнія відпочинок у яхт-клубі "Січ"...

В День закоханих із родиною та Олечкою у Дніпровському театрі опери та балету

Балет"Ромео і Джульєтта"

14.02.2020

Львівська національна опера

Коли цвіте папороть
Феєрія на 2 дії (фольк-опера-балет)
Музика Євгена Станковича
Лібрето Олександра Стельмашенка За участю солістів опери, хору, балету та симфонічного оркестру
22.06.2019
“Театр!.. Чи любите ви театр, як я люблю його, тобто всіма силами душі вашої, з усім ентузіазмом, з усім несамовитістю, до якого тільки здатна палка молодість, жадібна й жагуча до вражень витонченого? Або, краще сказати, чи можете ви не любити театр найбільше на світі, крім блага й істини?!"
Уперше це жагуче визнання в любові до театру пролунало зі сторінок статті В. Г. Бєлінського. Слова критика процитував у своїй п’єсі драматург Олександр Мойсейович Володин, і вони запам’яталися мільйонам глядачів, коли цей монолог схвильовано й натхненно вимовила зі сцени й екрана молода Тетяна Доронина. ..
І я освідчуюсь в любові тим ,хто творить прекрасне...
Це було божественно!
Ось як передає враження від вистави Валентина Миколаївна Тименко:
"Львівський театр опери і балету урочисто і святково зустрів нас.
Ви бачили, як цвіте папороть? Вона розцвітає у наших серцях і душах... Це мить кохання.Волхви повертаються, щоб вкотре нагадати нам історію нашого Роду. Могутній хід безстрашних!Загадкова містерія стає зрозумілою, адже слух вловлює знайомі мелодії. Пам'ятаєте: "є у нас дума...українська вона...", "за тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче". Зором осягаєш усю глибину дійства. Валькірії забирають загиблих воїнів; відчуваєш готовність боронити власний вибір, волю, незалежність (шини, бруківка); захистити майбутнє - родину, Рід, Україну!Історичне минуле, сучасне і майбутнє ми осягнули!
Дякую тобі, Доле! Це було неймовірно!
Друзі! Відчуйте атмосферу дійства, бодай у відеозаписах.
Із повагою до всіх, бо ми єдині, і до кожного, бо ВИ - особистості!"