Інтерв'ю для Всеукраїнського сайту НУШ
"Література рідного краю в школі: проблеми, значення й підходи".Інтерв'юер-к.ф.н, журналіст Ірина Пасько
https://nus.org.ua/articles/literatura-ridnogo-krayu-v-shkoli-problemy-znachennya-i-pidhody-dokladna-analityka/?fbclid=IwAR1DA3u28dIY5GgYar-aAIo4_6z12dRuUsdI_S7y6jLI9PuK8d9Z_GD1oB4
29.10.23
Методичний інструментарій вчителя- словесника
Методичний посібник "Вчимося розуміти текст"
КЛАСИКИ_В_КЛАСІ : Якою має бути література в школі
Нотатки-роздуми з приводу виступу Віри Агеєвої ,української літературознавиці, літературної критикині,докторки філологічних наук, Лавреатки Шевченківської премії в м.Київ 19.08.23 р.
Вдячна Тамілі Олексіївні Яценко , Daria Dmytrieva за інформаційне повідомлення й покликання на виступ Віри Павлівни Агеєвої. Прослухала виступ із цікавістю. Ділюся думками.1.Про відхід від історико-хронологічного принципу вивчення літератури ,що зменшить кількість творів, які вивчаються, покращить якість їхнього вивчення, зменшить заангажованість текстів , наприклад, темою кріпацтва чи іншими темами (Віра Агеєва, далі-В.А.)Як на мене, то втрата цікавості до вивчення української літератури починається саме в 9 класі, коли починається вивчення ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ.Знову починаємо з усної народної творчості, яку вивчали з 1-го по 8 –й класи. Можливо, на цьому етапі й закінчити вивчення фольклору? Бо ж у 9 класі вже інші учні: з іншими інтересами, іншим мисленням, іншими інтелектуальними потребами…Великих зусиль треба докласти вчителю, щоб зацікавити дев’ятикласників темами:- «Українська середньовічна література ХІ–ХV ст. Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988 р.). Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава);-«Пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України. Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих літ». «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик»;-«Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні. Іван Вишенський, Іван Величковський, Семен Климовський – видатні діячі української культури (оглядово).Історико-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Само[1]видця, Г. Граб’янки, С. Величка) та «Історію русів»...Цей матеріал є в курсі історії України, курсі художньої культури. Можливо, саме там ці теми доречніше розкрити?2 . Про "А що хотів сказати автор?(В.А.)Цим запитанням Віра Павлівна хотіла наголосити на ПРОБЛЕМНОМУ аспекті вивчення української літератури, відкинувши «технологічні речі»: хронологічні таблиці, ДЕТАЛЬНЕ вивчення біографії письменників, надмірне захоплення теорією літератури (напрямками, течіями, розмірами тощо). І я з цим погоджуюся. Проблемність у навчанні забезпечує інтенсивну мислительну активність дітей при засвоєнні знань, створює найсприятливіші умови для розвитку у них здатності по-творчому, всебічно розглядати предмет дослідження. Проблемний аспект навчання забезпечує формування людини з гнучким розумом, творчими нахилами, посилює виховний вплив літератури на учнів, стимулює до того, щоб не обмежуватись на уроках поверховим узагальненнями фактів, а глибоко проникати в їх суть.Вивчення роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні», як на мене, варто зосередити на таких одвічних морально-етичних та суспільних проблемах : відповідальності батьків за виховання своїх дітей, (проблема «батьки і діти», продовження розмови, розпочатої на уроках вивчення творчості Нечуя-Левицького), становище жінки в сім’ї, пияцтво, корупція в суспільстві , проблема вибору. І обов’язково-вихід за рамки виучуваного матеріалу, зв’язок із сучасністю, суб’єктним досвідом школярів. Тільки сучасне прочитання творів, віддалених у часі, зробить їх зрозумілими й цікавим для учнів. Поетичний твір «Місто» М.Семенка аж ніяк, на мою думку, не виховає естетичні смаки навіть найбільших шанувальників поетичного слова, хоча він більш наближений у часі, але може послугувати хорошим текстовим матеріалом для розвитку уяви, асоціацій, ідеї створення власної поезії про місто тощо. Все в руках учителя!«А що хотів сказати автор» - це також про вміння інтерпретувати художній твір, вчитися самим і вчити школярів розуміти текст… «Текст знає, як його інтерпретувати!». Приклад- аналіз поезії «Любіть Україну» Сосюри.. Творчий вчитель після запитання, чи полюбила б дівчина(юнак) того , хто не любить Вкраїну, обов’язково запитає: «А як же слід розуміти ці слова? ». Оооо, який матеріал для польоту думки!3. Про »Навчити вчительок цілісному аналізу тексту»(В.А.). Хіба ж ми проти! Методики аналізу художнього тексту вчать у ВУЗах! Та здебільшого ми самі в себе вчимося. Зауважу, що знаю багато досвідчених вчителів, які майстерно виконують свою роботу! Більшість вебінарів про все , але не про аналіз художнього тексту. Із задоволенням слухала деякі лекції Віри Павлівни, послухала б лекції й інших науковців-філологів ! Добре вчителям, які живуть в обласних центрах, у Києві, є можливість відвідувати філологічні заходи. А як тим, хто віддалений від великих міст? Цикл вебінарів у ютубі переглянув би кожен, хто прагне професійно зростати. ..4. Про інтеграцію літератури. «Я не заперечую можливість інтеграції літератури. Можна інтегрувати українську із зарубіжною. Я про недочасність її (інтеграції)»(Ганна Токмань). Практика показала, що в ситуації нестачі кадрів, особливостей профілю школи, позиції адміністрації та вчителів(на цьому наголошувала Віра Павлівна) інтеграція допомагає розв’язати ДЕЯКІ проблеми… Думаю, що вчителі, які виступали проти інтеграції, то насправді вони виступали не проти неї, а за збереження УКРАЇНСЬКОЇ літератури й ЛІТЕРАТУРИ взагалі. І української, й зарубіжної.П.С. Не знаю, чи викличуть мої думки політ ваших думок у коментарях, але сподіваюся, що виступ Віри Агеєвої ви прослухаєте.А щодо думок, то вже як складеться!З повагою- Ольга Криворотенко
І РОЗГОРІЛОСЬ ПОЛУМ'Я ОЗОНУ
ЯСКРАВИМ І ЖИВИМ ВОГНЕМ!
Запалили його запальні - один із славних представників ОЗОНівської спільноти Василь Васильович Власюк, голова методичної спільноти учителів - філологів ЗЗСО Улашанівської сільської ради Шепетівського району , що на Хмельниччині. Він ініціював ЗУСТРІЧ ОЗОНівців із членами своєї методичної спільноти. Ідею підтримала Інна Вікторівна Кондратець, координатор та адміністратор спільноти, залучивши до зустрічі найактивніших, найдосвідченіших , найбільш відданих ОЗОНівському руху спікерів:
Василюк Світлану Іванівну, директорку, учителя української мови та літератури Бужанківського ліцею імені Миколи Корзонюка Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області
Гаврилюк Оксану Володимирівну, учителя української мови та літератури Рівненського ліцею «Український»;
Конончук Надію Володимирівну, директорку, учителя української мови та літератури Нетішинського ліцею №3;
Криворотенко Ольгу Григорівну, викладача української мови та літератури Вільногірського фахового коледжу УДУНТ;
Пащук Надію Михайлівну, консультанта Центру професійного розвитку педагогічних працівників Червоноградської міської ради, учителя української мови і літератури гімназії №12 Червоноградської міської ради;
Стасюк Світлану Яронівну, учителя української мови та літератури Рівненського ліцею №8 Рівненської області;
Чеховську Людмилу Йосипівну, учителя української мови та літератури Запорізького «Січового колегіуму».
Не ставлю за мету дублювати виступи спікерів. Коротко скажу: захід вдався! Виступи глибокі, теоретично й методично грамотні , конструктивні: творчі, такі, що створють умови для наступної роботи,є основою для педагогічної діяльності.
Слова вдячності Інні Вікторівні й Василю Васильовичу, що змогли втолити спрагу суто філологічного й людського спілкування, змусили ОЗОНівській ватрі розгорітися яскравішим вогнем. Переконана, що всі присутні на зустрічі мають таку ж думку.
Надія Михайлівна Пащук- це невичерпна любов до України, свого народу, мови, традицій та обрядів ;це Людина, чия душа наповнена цією любов’ю по самісінькі вінця, тому й дарує вона її іншим . І не тільки у своєму місті, а й у всій державі. Не дивно, що її виступ- це величальна патріотизму , це мудрі поради , як сіяти в дитячих серцях зернятка любові до рідного, свого... Маю величезний життєвий і професійний досвід, але з цікавістю відкривала нове: слухала слушні поради про те, як говорити з дітьми про війну, як плекати патріотів, виходячи за рамки уроку.
У захваті від творчого тандему Людмили Йосипівни Чеховської та Надії Володимирівни Конончук, від методичних родзинок Оксани Володимирівни Гаврилюк, від уміння вчителів розкодовувати й інтерпретувати текст. Кожна думка- це згусток ідей, це поштовх до роздумів, розвитку уяви, це розкриття таїни високого й рідного слова, художнього тексту. Не втомлююся вчитися у вас, Учителі!
Світлана Іванівна Василюк, «чудовий, відкритий учитель», торкнулася не менш важливого питання: «Учитель і учень, діалогова взаємодія». Як ніколи , сьогодні ця тема є актуальною. Як наголошував Оксен Лісовий, культуру в закладах освіти потрібно змінювати. Підліток і дитина вже не сприймають наказів, живуть в іншій реальності. Директивний метод не працює. Діалогова взаємодія-це актуально й необхідно. Бо треба вміти чути, розуміти, вірити, підтримувати. Дитину. Вчителя. Керівника…
Як завжди , цікаво було слухати виступ Світлани Яронівни Стасюк «Тренування суб’єктності учня :саморефлексія, прагнення піднятися на вищий рівень існування, бути самодостатнім, суб’єктом власного життя, господарем своєї долі» . Світлана Яронівна стояла біля витоків ОЗОНівського руху , добре знає теорію й методику ОЗОНу, тому її думки цікаві, мудрі, виважені. Сподіваюся, що учасники зустрічі скористаються запозиченим досвідом і доповнять його власними, не менш цікавими ідеями.
Вогонь ОЗОНівського руху, який запалив у серцях вчителів-філологів Анатолій Миколайович Фасоля, шириться Україною., росте...
З повагою-Ольга Криворотенко
05.05.23
ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА
 |
| О.М.Лазніков |
- Не на часі, війна. Хай тільки скінчиться , тоді вже,- сподівалася почути. І від такої думки тілом пробігали мурашки. Але почула зовсім інше:-Хто Ви? Звідки? Чим можу допомогти? Обладнати кабінет? Звичайно, допоможу, бо саме на уроках літератури кується перемога, саме вчитель є творцем людської душі, вчить юнаків і дівчат любити свою землю й боронити її від ворога. Он скільки таких героїв має наша земля!-сказано щиро, з теплою усмішкою в очах…
Таким було моє перше знайомство із керівником підприємства "Мотронівський гірничозбагачувальний комбінат», депутатом Вільногірської міської ради Лазніковим Олександром Михайловичем ,такою була його реакція на прохання допомогти в ремонті кабінету української мови та літератури Вільногірського фахового коледжу.
Скажу коротко:задоволена не тільки фінансовою допомогою, а й знайомством із Олександром Михайловичем, щирим, людяним, відповідальним ,здатним творити добро й дарувати його світу.
Із приватною підприємицею , депутатом Вільногірської міської ради Оленою Олександрівною Новіковою не довелося познайомитися особисто, але на телефонне прохання допомогти придбати фарбу вона відповіла миттєво, лаконічно,
по - діловому:
-Без проблем.
Олександре Михайловичу, Олено Олександрівно, ця підтримка – свідчення вашого небайдужого ставлення до проблем майбутнього України й розуміння непересічної важливості навчання й виховання майбутніх фахівців. Приємно, що в такий нелегкий для нашої держави час є люди, які завжди готові прийти на допомогу іншим і роблять це безкорисливо, доброзичливо та від щирого серця.
Від імені директора коледжу Олени Вадимівни Погребняк та від себе висловлюю щиру подяку за надану матеріальну допомогу .
Дякую вам за те, що проблеми навчального закладу, мОлоді міста не залишили вас байдужими, що ваше милосердя, порядність, діловитість дозволили зробити важливий для нас добродійний внесок.
Хай сторицею повернеться вам те добро, яке ви подарували студентській молоді, майбутнім фахівцям держави. Доречними тут є слова Любові Забашти: «Хай оживає істина стара: людина починається з добра!»
Не називаю тих людей, що допомогли мені зорієнтуватися в соціумі,але побажали не згадувати їхні імена. Така допомога була для мене вкрай необхідною, адже без їхніх порад розв'язати клубок проблем самостійно я не змогла б. Дякую вам, добрі люди.
Ольга Криворотенко,
викладач української мови та літератури
Вільногірського фахового коледжу.28.01.23
Справжній
учитель завжди вчиться
За словами Сухомлинського, "...немає людей більш допитливих, невгамовних,більш одержимих думками про творчість, як учителі". Їхня творчість –"це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне". У цьому я переконалася під час традиційних дводенних педагогічних читань, які відбулися у ВСП »Вільногірський фаховий коледжі УДУНТ» за ініціативи директора коледжу Олени Вадимівни Погребняк.Мета педчитань-привернути увагу слухачів до актуальності проблем , над якими розмірковував філософ; ознайомити зі структурою особистісно зорієнтованого заняття, його основними структурними компонентами ,завданнями кожного з йогоетапів; практично проілюструвати роботу із опорними словами як ключа до розуміння теми заняття; сприяти розширенню загальної світоглядної культури учасників зібрання. Першого дня викладачі завітали у педагогічну кав’ярню. За філіжанкою кави відбулася невимушена , спокійна, дружня й водночас ділова «Розмова, звана Алфавіт чи Буквар світу Григорія Сковороди».
Про що говорили викладачі?
-Про світ міфів, пов’язаних із життям філософа, які розвіювали Олена Лут, Лариса Карпіч,Лідія Черненко, Оксана Соха, Інна Швец.
-Про світ філософії Григорія Савича, з ним нас познайомили Юлія Лутовінова у ході інтерв’ю із самим Григорієм Сковородою, виконати роль якого випала честь Миколі Терещенку.
- Про світ педагогічних ідей Григорія Сковороди і їхню актуальність, про світ музики й захоплень філософа…
Розмова про Григорія Сковороду- це тільки привід. Насправді викладачі оновили свою методичну скриньку ,дістали із неї те, що знали, вміли, поповнили її сучасним педагогічним інструментарієм.Увагу викладачів було привернуто до структури сучасного особистісно зорієнтованого заняття, до методики роботи із ключовими словами теми, запропоновано прийоми для успішного проведення лекційного заняття.
Тема другого дня педчитань - «Майбутній фахівець: шляхи успіху у «сродній праці». Форма проведення- ротаційні групи. Консультанти груп Лідія Черненко, Інна Швец, Лариса Карпіч обмінялися знаннями з теми й дали практичні поради , як формувати в студентів навички Soft skills (м’які навички), вони є одними із основних інструментів для досягнення успіху в професійній діяльності. Особливої атмосфери додав музичний супровід заходу , зокрема виконання пісні «De libertate» у сучасній інтерпретації й виконанні гурту » Хорея козацька» .
Викладачі узагальнили вивчене й перевірили знання, виконуючи тести на платформі «Classtime», удосконалили вміння здійснювати рефлексію діяльності, навчального матеріалу, емоційного стану.
Педчитання відбулися, і відбулася дружня розмова в колективі, про який я можу сказати: всі в ньому знаються не тільки на філософії буття Григорія Сковороди, а й на філософії власного буття, філософії власної життєтворчості. Педагоги вкотре переконалися: не хочеш відставати- мусиш рухатися вперед і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому й полягає основна місія сучасного педагога.
Ольга Криворотенко
Всеукраїнський радіодиктант -2023
Як приємно говорити однією мовою у своїм домі! У тому , що пахне теплим, сонним духом книжкових полиць, і в тому, що пахне лаком та фарбою , і в пошрамованому, заклеєному навхрест шибками, і в тому, що здатен поміститися у валізі...Приємно говорити однією мовою в місці сили й пам'яті роду!
Як приємно, друзі, говорити з вами однією мовою!
Українська мова в світі.Збірник матеріалів УІІ Міжнародної науково-практичної
https://drive.google.com/file/d/1VI8twnYQbtEp6qsmhxl6ilwzAk6NvaTm/view?usp=sharing
Листопад, 2022
2021
Філогічні діалоги. Випуск 8
Міністерство освіти і науки України
Ізмаїльський державний гуманітарний університет
Кафедра української мови та літератури
ФІЛОЛОГІЧНІ ДІАЛОГИ
Випуск 8
ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ
З нагоди
30-річчя Незалежності України
ІЗМАЇЛ – 2021 https://drive.google.com/file/d/1uDUthkFpwDVdL5xwVu9fQ8BEH5t2aW03/view?usp=sharing
Нотатки про дистанційні порядки
Поговори зі мною, вчителю , або нотатки продистанційні порядки
Зненацька приходять почуття. Таке трапляється. І натхнення зазвичай приходить зненацька. От захочеться тобі чи співати, чи віршувати, чи малювати – і відразу за діло! І все так, все ладиться, душа співає! Гості можуть з'явитись зненацька або затарабанить дощ об дах. Дрібно –дрібно так!
Та найчастіше зненацька приходить біда. Прийшла вона й в Україну. Прийшла –і в освітній процес дистанційку принесла. Говорять, ніщо так не зближує людей, як спільне горе. Але про нього говорити не будемо. Хочу спершу про нас, людей , слово сказати. Тішусь із того ,що ми іще більше об'єднались, згуртувались: діти, батьки, вчителі. Об'єднались для спільної роботи на платформі" Classtime". Часу для навчання не було. Тож спершу ми дистанційно вивчали премудрості дистанційної освіти. Зі старшокласниками було легше, вони самостійні, їм тільки ключ дай- будь-які двері інтернету відчинять! Та й батьківського контролю за виконанням завдань уже майже не потребують.Семикласники теж самостійно освоїли роботу на освітній платформі, а от із шестикласниками було важче, довелось просити допомогу в батьків. Не все виходило і в учителя. А значить і в учнів, у батьків. За перші чотири дні не переставали рясніти повідомлення з дев'ятої до двадцять другої:- Не відкривається!- Дайте код!- Не бачу оцінок!- Чому не перевірили?- Там уже є відповіді ,а я свої написати не можу!Скажу чесно: хотілось піти легшою дорогою.Та вже все позаду. Не страшна нам платформа "Classtime"!Ще тиждень працюватимемо дистанційно. Та деякі висновки із пройденого етапу вже зробити можна.Що вдалось? Об'єднатись школі й сім'ї .Покращити батьківський контроль за навчальною діяльністю своєї дитини. Коли до цього в одній із батьківських груп області читала тільки нарікання на роботу вчителів, то останній тиждень потеплішало...Бачили, як в Італії аплодують лікарям ,що працюють в умовах карантину? Щось подібне відчуваю тепер і в ставленні до роботи вчителя. Спадають на думку слова із відомої пісні: "Почему же мы ценим, почему же мы ценим только то, что теряем". Працювала школа - і діти під наглядом, і завдань із ними не треба виконувати- учитель про все подбає...Я ж вдячна своїм батькам за те, що були зі мною на відстані, але поруч, за терпіння, за наполегливість, за розуміння значущості того, чим ми разом займаємось. Вони відгукувались на кожен мій дзвінок чи повідомлення, на будь-яке прохання чи пораду. Особливо вдячна Васько Наталії, Кіпер Оксані, Степаненку Юрію, Новацькій Вікторії, Омельченко Людмилі, Святодух Тетяні, Білогорцевій Аллі, Лебідь Ользі ,Савченко Людмилі, Харі Сергієві , Лиманській Катерині, Омельченко Оксані та ін. З такими батьками і горе –пів горя!Крім того карантин вивільнив час вчителя для самоосвіти, бо до цього бажання освоїти освітні платформи було, а часу бракувало. Скільки ж вчителів змогли потоваришувати із освітніми платформами :"Офіс-365", "Classtime", "Сlassroom", "LearningApps" ,навчитись самим працювати там і начити учнів!Зауважу також, що учням працювати на освітніх платформах цікавіше, ніж писати завдання в зошиті, фотографувати й надсилати їх у вайбер чи на електронну пошту вчителя. "Тут мені подобається",- говорить Софійка С.Для себе окреслила методику , особливості роботи на освітній платформі.1.Щоб залучити учнів до роботи з матеріалом підручника, треба в правильній послідовності сформулювати завдання, чітко прописати алгоритм їх виконання , наприклад: прочитай правило на стор 85.Які є розряди займенників? Знайди ці займенники у вправі.... Після кожного із них вкажи у дужках розряд. Вивчи напам'ять розряди займенників.2.Завдання повинні бути конкретними, на які є в підручнику відповідь або її легко відшукати в інтернеті. Бажано вказувати покликання на сайт та на сторінки підручника , особливо для учнів 5-6 класів .3. Дистанційні заняття показали, що учні не мають достатніх навичок самостійно здобувати знання. Вони прагнуть дати відповідь на запитання, не опрацювавши теоретичний матеріал або повністю не усвідомивши його. Як бути? Прошу у першому завданні уважно прочитати правило на зазначеній сторінці й подати його у формі питальних речень. Важкувато, хоча у класі такі завдання виконувались. Дистанційне навчання наштовхує на думку, що такі завдання треба пропонувати учням частіше.Як і прийоми роботи із текстом, особливо прийом "Читання з маркуванням", який вчить школярів виокремлювати у тексті потрібну інформацію.4.При складанні тестових завдань треба робити опору саме на конкретний параграф, до того ж на один, особливо для молодших учнів . Запитання повинні охоплювати як теоретичний блок, так і практичний. Тоді робота з тестовими завданнями буде легкою, зрозумілою учневі , і він , виконуючи завдання, опрацює весь параграф.5. Якщо учитель ставить конкретну мету, формулюючи тестові завдання, то запитання із бібліотеки платформи використовувати не бажано, адже хтось ставив перед собою іншу мету і у відповідності до цього створював тестові завдання.6. Як перевірити знання художнього тексту? Адже учні уже знають, що не обов'язково читати твір, щоб дати відповідь на запитання "Кому належать слова?" Контролю за знанням тексту сприяють відкриті запитання, які потребують розгорнутої відповіді на запитання Чому : Чому В. Винниченко назвав свою новелу "Момент? ? Чому оповідач не має ім'я? Чому обоє герої втікають? Або що б ви порадили героям твору? Сподобався чи не сподобався вам твір? Чим саме? Чому саме?Якщо вводити до тестів запитання, спрямовані на формування ключових компетентностей, то бали за виконання тестових завдань можуть одержати й учні, які не читають і не хочуть читати.- Як ви вважаєте, чи існує кохання з першого погляду? Чи має право людина ризикувати своїм життям? Чи страшно помирати? У чому полягає сенс людського життя? (За новелою В. Винниченка "Момент").Цікаво читати відповіді майже дорослих особистостей на такі запитання ! Іще .У класах із великою наповнюваністю учнів не завжди почуєш думку скромного, невпевненого в собі учня чи учениці. Робота на платформі "Classtime" таку можливість мені подарувала!Дистанційне навчання- це можливість навчатись у будь-який час і в будь-якому місці, у своєму темпі, у спокійній обстановці. Але потрібна сильна мотивація, якої, на жаль ,усі учні не мають. Крім того , ніщо не замінить живого спілкування, обговорення проблеми із однолітками. Дистанційна освіта не сприяє розвитку комунікабельності, особистий контакт учнів один з одним та учителем мінімальний або ж цілком відсутній. Тому така форма навчання не підходить для розвитку комунікабельності, впевненості, навичок роботи у команді, не може у повному обсязі забезпечити формування ні предметних, ні ключових компетентностей. Важко простежити за тим, чи учень самостійно виконав завдання.Платформа "Classtime" забезпечує зворотний зв'язок учителя та учнів, але, звичайно ж, не в повному обсязі. В учнів відсутнє формування повного уявлення про зміст навчального матеріалу. Та все ж цей спосіб навчання дає можливість навчатися тим, хто через певні причин не може це робити в навчальних закладах. І найкращим варіантом є розумне поєднання класно-урочної і , в разі необхідності, дистанційної форм навчання з використанням освітніх платформ .Під час дистанційного навчання можуть використовуватися різні методи і форми донесення навчальної інформації до учнів різних категорій. Усі їх освоїти поки що не встигла, але окреслила для себе певне коло завдань.Не буває хорошого фахівця без того, щоб він не підвищував свій кваліфікаційний рівень через спеціальне навчання та самоосвіту. І ми, вчителі, змогли підкорити іще одну вершину- вершину професійного самовдосконалення!Ольга Криворотенко,учитель української мови та літературиКЗ "Ганнівський НВК"СЗШ- ДНЗ"
- Ольга Криворотенко. Юрій Яновський- сміливий новатор в українськіцй літературі. (Роман "Майстер корабля".Новаторство художньої форми: модерний сюжет, що інтригує., умовність фабули,зміщення часопростору) Українська мова і література в школі, №3,2020
- Ольга Криворотенко. Юрій Яновський- сміливий новатор в українськіцй літературі. (Роман "Майстер корабля".Новаторство художньої форми: модерний сюжет, що інтригує., умовність фабули,зміщення часопростору) Українська мова і література в школі, №3,2020
- Інтерактивний театр антрепризи . Українська мова й література в школі,
№ 1 ,2020
- Риторика.Розробка системи аргументів. Українська мова й література в школі,
- Журнал "Дивослово"№ 9, 2019 "Життя-всього лиш низка варіантів" (Проблема вибору в романі Панаса Мирного та Івана Білика"Хіба ревуть воли, як ясла повні").
Педагогічна блогодидактика на уроках української мови та літератури
Х МІЖНАРОДНА НАУКОВО- ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ.
М.БАР.15-17 квітня 2019 року
УДК 378.125:371.13
Г. В. Онкович,
Доктор педагогічних наук, професор
(Київський медичний університет)
ORCID.iD 0000-0001-9493-9104
О. Г. Криворотенко,
учитель - методист української мови та літератури
КЗ " Ганнівський НВК " СЗШ-ДНЗ"
Верхньодніпровську району
Дніпропетровської області, Заслужений учитель України
Педагогічна блогодидактика вчителів української мови та літератури
Анотація.
У статті йдеться про стан і перспективи розвитку блогодидактики – одного з складників медіадидактики. Проаналізовано основні мотиви та ставлення вчителів української мови та літератури до творення авторських блогів як резерву особистісного та професійного зростання. Розглянуто наукові джерела, виділено структурні блоки авторських блогів, їхнє наповнення, котре водночас засвідчує рівень задоволеності вчителів української мови та літератури результатами власної блоготворчості. Проведений аналіз сприяв систематизації авторських блогів за певними критеріями.
Ключові слова: дидактика, медіа педагогіка, медіаосвіта, медіадидактика, педагогічна блогодидактика, педагог-блогодидакт, педагогічна творчість...https://drive.google.com/file/d/1PqKqoE-AvpDdVVqIyftJXcWYQlYA79k6/view?usp=sharing
- Збірник наукових праць"Проблеми освіти" .Педагогічна блогодидактика
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2214923655260106&id=100002274795411
- "Сучасні підходи до організації навчальної діяльності на уроках української літератури"
- "Дивослово"№5,2019
- Навчально-методичний посібник "Література Придніпров'я"
- "Притча про блудного сина. Універсальність євангельських істин людського буття"("Українська мова та література в школі,№3 ,2018)
- Журнал "Українська мова та література в школі" Інституту Педагогіки НАПН України
- https://m.facebook.com/groups/157912791489994?view=permalink&id=200217190592887
№3, 2018
- Журнал "Дивослово", 5,2018
"Фанфіки - новий вид учнівської творчості на уроках літератури"
(7-8'2013)
Онлайн- публікація
Сайт"На урок"
Щомісячний науково- методичний журнал
Міністерства освіти і науки України"ДИВОСЛОВО"
"Як мотивувати учнів до читання художніх творів"(2'2017)
Реалізація ідей акмеосвіти на особистісно зорієнтованому уроці літератури"(1'2016)
"Українська мова та література"
"Риторика.Система аргументів"Факультативне заняття в 11 класі. 19-20'2011)
"Відкритий урок"
Ігор Калинець,"Писанка".
Урок української літератури у 6 класі(3'2011)
Альманах "Нива знань"
Співзасновники:Департамент
освіти ДДА,ДОІППО,Національний університет їм.О. Гончара
Обласна педагогічна газета"Джерело"
Районна газета
"Придніпровський край"
Стаття про зустріч з письменником
Подорожній нарис
Немає коментарів:
Дописати коментар