Історія про всім відому Еллінсько-Троянську війну очима провидиці Кассандри.Рокована історія пророка, що не потрібен власному народу. Історія народу, що не бажає чути правду.Хто винен у кривавій війні? Чому люди легше сприймають брехню пропаганди ніж правду? Чи може любов завдавати стільки болю?Що є доля? Чи можливо її подолати?Питання, на які шукає відповідь кожен українець зараз і на які відповіла Леся Українка сто років тому.
РОДИНОЮ-СЛІДАМИ ІСТОРІЇ
Національний дендропарк "Софіївка" у місті Умані.
Це окраса міста,національний скарб України, шедевр паркового мистецтва.
Музей трипільської культури у селі Легедезине Черкаської області.Нашим Провідником у часи Трипілля став Владислав Чабанюк – директор ДІКЗ «Трипільська культура» . Це була неймовірно цікава екскурсія. Коли людина живе своєю справою, знає про таємниці кожного експонату, історія в музеї “оживає”. І ти вже бачиш не просто частини посуду, знаряддя праці, фрагменти хатини, а цілий світ за ними.
От і настав час нам зустрітися, поговорити начистоту, порозумітися. Сьогодні ми тільки вдвох, тільки Ти ...і ...Я.Що було між нами?Були тремтливі несміливі обійми, брижі,а інколи- легке і ніжне хвилювання,тремтіння від цнотливиї взаємних дотиків; траплялась пришвидшена і така приємна, гармонійна пульсація наших сердець!Та все ж найчастіше тебе штормило, і тоді я, Та, що зовсім не вміє плавати, беззахисна перед твоєю силою, вилітала за борт прямо на величезні хвилі, а вони спішили прикрити мене собою від твого нестримного гніву. Важелезні, вони накочувались на мене одна за одною. І не було мені за що вчепитись, щоб втриматись на ногах! Та з часом я навчилась передбачати твої удари , пом'якшувати їх, і перед черговим накочуванням гребеню вмить поверталась до нього спиною...А вчора ( чи було це помічено тобою?), коли мені вкотре довелось ставатина прю, я не втрималась на ногах і... впала ! Та твій задоволений вираз обличчя встигла помітити! Зловтіхи там не було, ні, у цьому впевнена, але ж оця твоя тонка вуалинка задоволення..!Бути переможеною мені аж ніяк не хотілось. І , як вже багато разів траплялось, знову вперто чіпляюсь руками за твої сильні хвилі, колю коліна до крові камінцями та черепашками .А коли підводжусь, збита твоїми безжальними ударами, падаю і знову встаю,то вже вкотре відчуваю знайомі емоції , коли ноги торкаються твердині..Слухай, друже, я ж не прошу у тебе повного штилю, але, можливо, вже досить із мене штормів? Можливо, вже тобі стало зрозуміло: мене можна знищити, але перемогти - ні. Запам'ятай: я створена не для того, щоб терпіти поразки.І стала такою завдяки тобі, моє житейське море...27.06.2020О.Криворотенко
Кінець червня 2020 року. Колосяться і наливаються силою поля. Квітують маки. А я із сином- на виставку картин Івана Марчука, українського живописця, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Шевченка. Іще він-Почесний громадянин Тернополя і Києва, Канева. 2007 року потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності.А потім ,за традицією, львівська кав'ярнія відпочинок у яхт-клубі "Січ"...
В День закоханих із родиною та Олечкою у Дніпропровському театрі опери та балету
Балет"Ромео і Джульєтта"
14.02.2020
Львівська національна опера
Коли цвіте папоротьФеєрія на 2 дії (фольк-опера-балет)Музика Євгена СтанковичаЛібрето Олександра Стельмашенка За участю солістів опери, хору, балету та симфонічного оркестру22.06.2019“Театр!.. Чи любите ви театр, як я люблю його, тобто всіма силами душі вашої, з усім ентузіазмом, з усім несамовитістю, до якого тільки здатна палка молодість, жадібна й жагуча до вражень витонченого? Або, краще сказати, чи можете ви не любити театр найбільше на світі, крім блага й істини?!"Уперше це жагуче визнання в любові до театру пролунало зі сторінок статті В. Г. Бєлінського. Слова критика процитував у своїй п’єсі драматург Олександр Мойсейович Володин, і вони запам’яталися мільйонам глядачів, коли цей монолог схвильовано й натхненно вимовила зі сцени й екрана молода Тетяна Доронина. ..І я освідчуюсь в любові тим ,хто творить прекрасне...Це було божественно!Ось як передає враження від вистави Валентина Миколаївна Тименко:"Львівський театр опери і балету урочисто і святково зустрів нас.Ви бачили, як цвіте папороть? Вона розцвітає у наших серцях і душах... Це мить кохання.Волхви повертаються, щоб вкотре нагадати нам історію нашого Роду. Могутній хід безстрашних!Загадкова містерія стає зрозумілою, адже слух вловлює знайомі мелодії. Пам'ятаєте: "є у нас дума...українська вона...", "за тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче". Зором осягаєш усю глибину дійства. Валькірії забирають загиблих воїнів; відчуваєш готовність боронити власний вибір, волю, незалежність (шини, бруківка); захистити майбутнє - родину, Рід, Україну!Історичне минуле, сучасне і майбутнє ми осягнули!Дякую тобі, Доле! Це було неймовірно!Друзі! Відчуйте атмосферу дійства, бодай у відеозаписах.Із повагою до всіх, бо ми єдині, і до кожного, бо ВИ - особистості!"
Творчий вечір Народної артистки,Героя УкраїниАди Миколаївни Роговцевої 27 .11.2017
Дніпропетровська філармонія
Гранд- шоу"Леонід Утьосов"
14.06.2017
Національний палац " Україна"
14.11.2014.
Дніпровський театр опери й балету
2016.
Дніпровський театр одного актора"Крик"
Актор Дніпропетровського театру одного актора "Крик"
Михайло Мельник
Театр ім. П. К. Саксаганського
в Білій Церкві
(березень, 2017)
Зачарували грою актори Людмила Мерва та Олександр Шевчук!
Дніпровський театр
ім.Т. Шевченка
Моновистава за творчістю Ліни Костенко
Нездійснені мої мрії
Поетична струна
Богдан Томенчук
Вроди,як сонця в янтарному згустку...
Той вечір почався з невинної гри -
Хто швидше домчить до зарінка.
І сукню, мов книжку,гортали вітри -
Ба де та найкраща сторІнка?
Про тебе казали дорослі жінки:
"Як вивірка вся.Дим та й нитка..."
Ми бігли з очей десь туди, до ріки,
А погляд тримався за литку...
А коси...Від них я увесь шаленів...
З-під них тільки блимали п'яти.
Я знав, що належати мусиш мені,
Хай мають мене розіп'яти...
Ми падали в трави і сміх пропадав
Кудись у надривистий шепіт.
Лиш ми і глибока така висота
В очах і в найпершому небі.
Я вперше вичитував все по складах,
Цілуючи кожну сторінку.
Ти в косах лежала така молода,
До мене нечитана жінко...
Богдан Томенчук
https://www.facebook.com/profile.php?id=10000469579596
.........
У тебе на віях гойдається присмерк...
І дивиться згадка з-під затінку брів.
Закутую шепіт у вуст твоїх присмак,-
Я в спогади, ніби в замети забрів.
Цілую долоні.Лиш очі заплющу -
На руки беру і несу в заметіль.
Сніги, як ведмедики з білого плюшу,
Вітри, як музИки з ненаших весіль...
Розводим вогонь.Розливаєм глінтвейни.
Ковтаємо подих один на нас двох.
Зрадливо на шиї пульсуючі вени
Цілую безтямно.Й на хрестику Бог
Найвищий наш свідок.Вогонь із каміна
Малює дві тіні в багетах стіни.
Одна з них захланно стає на коліна,
Цілуючи іншу в придумані сни...
Богдан Томенчук
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1244244435661371&id=100002274795411
Ліна Костенко
І як тепер тебе забути?
Нездійснені мої мрії
Богдан Томенчук
Вроди,як сонця в янтарному згустку...
.........
У тебе на віях гойдається присмерк...
І дивиться згадка з-під затінку брів.
Закутую шепіт у вуст твоїх присмак,-
Я в спогади, ніби в замети забрів.
Цілую долоні.Лиш очі заплющу -
На руки беру і несу в заметіль.
Сніги, як ведмедики з білого плюшу,
Вітри, як музИки з ненаших весіль...
Розводим вогонь.Розливаєм глінтвейни.
Ковтаємо подих один на нас двох.
Зрадливо на шиї пульсуючі вени
Цілую безтямно.Й на хрестику Бог
Найвищий наш свідок.Вогонь із каміна
Малює дві тіні в багетах стіни.
Одна з них захланно стає на коліна,
Цілуючи іншу в придумані сни...
Богдан Томенчук
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1244244435661371&id=100002274795411
І як тепер тебе забути?
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.
Ліна Костенко
Олег Шупляк- український САЛЬВАДОР ДАЛІ
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.
Ліна Костенко
Олег Шупляк- український САЛЬВАДОР ДАЛІ
Кам'янське. Концерт Олега Винника в БК"Хімік (листопад, 2016)
Прекрасне- не тільки за морями- океанами. Воно поруч...
Буковель.
Моє рідне село...
Павлоград
Полтава
Львів
Вінниця.Фонтан "Рошен"
Душі криниця-мої випускники
Особливо зворушливе фото...Клас чекає випускників з останнього дзвоника..Оксана Кузів," Хай вас не цікавить моє"
Немає коментарів:
Дописати коментар